Харків. Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла - садок) № 382 "Джерельце" Харківської міської ради"

 





http://dniokh.gov.ua/

Сторінка фізінструктора

 

ІНСТРУКТОР З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Шевченко Артем Сергійович

 

 

Як  зміцнити та зберегти здоров’я дітей? 
              
   Відповідь турбує як педагогів, так і батьків. Звісно, що дошкільний вік є рішучим у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров’я. Насамперед майже до 7 років людина пройде великий шлях розвитку, неповторний на протязі усього наступного життя. Тому саме у цей період іде інтенсивний розвиток органів, становлення функціональних систем організму, закладаються головні риси особистості, формується характер, відношення до себе та оточуючих. Важливо на цьому етапі сформувати у дітей базу знань та практичних навичок здорового образу життя, дійсну потребу в систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.Проведене опитування батьків довело, що
  •  100% батьків хочуть бачити своїх дітей здоровими;
  •  92% усебічно-розвинутими, що володіють комунікативними якостями;

Тому педагогічний колектив поставив наступні задачі:

  •  Сприяти фізичному розвитку дитини, його оздоровленню.
  •  Формувати цінності здорового образу життя, розуміють значення правильного харчування, активного образу життя,  особистої гігієни.

             Для реалізації цих задач у цьому учбовому році ми продовжуємо будувати умови для охорони життя та укріплення здоров’я  дітей.Успішне рішення можливо лише при умові комплексного використання усіх засобів фізичного виховання: раціональний режим, харчування, закалювання та рух.Робота у нашому дитячому садку будується за деякими напрямками:

  •  Створення умов для фізичного розвитку та зниження захворюваності дітей
  •  Підвищення педагогічної майстерності та ділової кваліфікації вихователів дитячого садка
  •  Комплексне рішення фізкультурно-оздоровчих задач
  •  Виховання здорової дитини суспільними зусиллями дитячого закладу та родини

Дійсно, особове значення у вихованні здорової дитини має розвиток рухів та фізичній культурі дитини на фізкультурних заняттях. Також, для кожного вікового періоду фізкультурні заняття мають різну направленість:

  •  Маленькі діти мають отримувати від них задоволення -  навчити дітей орієнтуватися у просторі, правильно працювати з обладнанням, навчити як правильно страхуватися.
  •  У середньому віці – розвивають фізичні якості (перед усім витривалість та силу)
  •  У старших групах – формують потребу в рухах, розвивають рухливі здібності та самостійність і т.і.

Тому ми використовуємо різноманітні варіанти проведення фізкультурних занять:

  •  Заняття за традиційною схемою
  •  Заняття, які відтворюються з набору рухливих ігор великої, середньої та малої інтенсивності
  •  Заняття – тренування  у головних видах рухів
  •  Ритмічна гімнастика
  •  Заняття – змагання, де діти під час різноманітних естафет двох команд виявляють переможців
  •  Заняття - заліки, під час яких діти виконують фізкультурні нормативи
  •  Сюжетно-рольові заняття

Допомогти дитині рости здоровим можливо лише у тісній співпраці з батьками. Тому колектив виявив задачу:

  •  Підвищити рівень знань та зацікавленість батьків у області формування, зберігання та укріплення здоров’я дітей.
  •  З кожним роком усе більший успіх мають спортивні змагання:
  •   «Батько, мати, я – спортивна родина»
  •   Дні здоров’я
  •  Піші переходи
  •  Перші  кроки
  •  Веселі старти

 

Засоби фізичного виховання дітей дошкільного віку
Фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється засобами, спрямованими на охорону здоров´я дітей (створення гігієнічних умов життя і діяльності, організація раціонального харчування, сну, перебування на свіжому повітрі), а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізичного розвитку (загартовуючі процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня). Гігієнічні умови. Вони охоплюють комплекс зовнішніх чинників, які обумовлюють оптимальне функціонування і розвиток дитячого організму. Передусім це стосується дотримання норм площі приміщення, її правильного використання. Групові кімнати проектують відповідно до таких норм: на 20 дітей ясельного віку, на 25 дітей 3—7-ми років з розрахунку 2,5 м2 на дитину зі світловим коефіцієнтом 1:4. Стіни повинні бути пофарбовані у світлі теплі кольори. Температура повітря в кімнатах для дітей 2—3-х років має становити +19°—20° С; для дітей 3—7-ми років - +18°—20° С. Меблі також повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам і віку дітей. На свіжому повітрі вони мають гуляти не менше 4—5-ти годин (у літній період — більше). Для підтримання життєдіяльності дитини важливо правильно організувати харчування, оскільки їжа є також пластичним матеріалом для росту і розвитку дитячого організму. У ній мають бути всі необхідні компоненти: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі та різноманітні вітаміни, їсти діти повинні 4—5 разів на день. Добовий раціон необхідно розподілити так, щоб вони споживали: за сніданком — 20—25 його відсотків, обідом — 35—40, у полуденок — 10—15, на вечерю — 20. Якість приготування, вчасність подання їжі, сервірування столу повинні збуджувати апетит, сприяти кращому її засвоєнню. Поганий апетит дитини є підставою для з´ясування його причин (погане самопочуття, хвороба). Якщо дитина неохоче їсть незвичну для неї, але корисну їжу, слід поступово привчати до неї, даючи її невеликими порціями, поєднуючи зі звичною їжею. Не варто зосереджувати увагу дітей на їхньому поганому апетиті, вмовляти їсти, розбещувати, задобрювати, щоб нагодувати. Краще впливати на їхні емоції влучним словом, заохочувати, використовуючи приклад однолітків. Добова тривалість сну залежить від віку, стану здоров´я, індивідуальних особливостей нервової системи дитини. В середньому загальна тривалість сну за добу становить: для дітей перших 5 місяців життя 20—22 год., з 5-ти до 9-ти місяців — 16—18, у 9—12 місяців — 15—16, від одного до 2-х років — 12—14, з 3-х до 4-х років — 11—12, з 8-ми до 12-ти років — 10—11, з 12-ти до 16-ти років — 9— 10, після 16-ти років — 8—9 год. Протягом цього часу організм дитини компенсує витрати енергії. Чим менша дитина, тим більше часу необхідно для відновлення працездатності кори головного мозку. Повноцінність сну залежить від правильної організації часу засинання і прокидання. Легкозбудливих дітей слід вкладати першими, оскільки при засинанні у них трапляються спалахи збудження. Для забезпечення глибокого сну необхідно усунути подразники (яскраве світло, голосні розмови та ін.). Прокидання також має бути диференційованим залежно від типу нервової системи дітей. Найрезультативніше забезпечує глибокий сон правильний режим активної діяльності та відпочинку. Універсальним засобом для глибокого сну є свіже повітря: діти повинні спати у добре провітреному приміщенні, а якщо є змога — на верандах. Спілкування дітей з дорослими й однолітками перед сном повинно бути емоційно позитивним. Будити дитину слід так, щоб не переривати її сну до того, як нервова система відновить свою працездатність. За будь-якої пори року ефективним засобом оздоровлення і фізичного виховання дітей є прогулянки. їх слід організовувати на майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Часто діти беруть на прогулянку іграшки, вихователі — дидактичний матеріал. За сприятливих погодних умов діти повинні бувати на свіжому повітрі щодня не менше 3—4 год. Активна діяльність на прогулянці (ігри, комплекси ігрових загальнорозвиваючих вправ, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність) загартовує їх, розвиває рухи, інші фізичні якості, підвищує життєвий тонус. Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми.