Організація харчування дітей у 2022 році

• У стравах обмежують кількість жирів рослинного і тваринного походження. 
• Зменшується кількість цукру та солі.
• Знижені норми споживання хліба та картоплі.
• Збільшена кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових.

Які продукти вилучено з меню:

• ковбасні вироби
• сосиски
• рибні, м'ясні та плодоовочеві консерви
• кондитерські вироби 

Також Міністерство охорони здоров'я затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню, рекомендоване для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6(7) років у закладах дошкільної освіти, в якому представлені страви, адаптовані до нових норм. Зміни в організаціїї харчування вихованців прийняті з урахуванням рекомендацій ВООЗ щодо принципів здорового харчування та фізіологічних потреб дітей в основних харчових речовинах та енергії.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

Закон України  «Про дошкільну освіту»

Закон України "Про дитяче харчування"

Закон України «Про охорону дитинства»

Закон України «Про молоко та молочні продукти»

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 №667  «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах»

        Рішення Харківської міської ради від 24.11.2021 № 928 "Про організацію харчування учнів та вихованців закладів освіти м. Харкова у 2022 році"               

Рішення Харківської міської ради від 24.11.2021 № 928 "Про організацію харчування учнів та вихованців закладів освіти м. Харкова у 2022 році"

Рішенням виконкому Харківської міської ради від 24.11.2021 № 928 затверджено з 01.01.2022 грошові норми харчування учнів та вихованців закладів освіти міста, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Харкова:

У закладах дошкільної освіти:

Для вихованців віком від 1 до 3 років - 35,00 грн (із розрахунку: 14,00 грн - бюджетні кошти та 21,00 грн - батьківська плата).

Для вихованців віком від 3 до 6 (7) років - 40,00 грн (із розрахунку: 16,00 грн - бюджетні кошти та 24,00 грн - батьківська плата).

У санаторних та спеціальних групах для вихованців віком від 1 до 3 років - 36,00 грн, від 3 до 6 (7) років - 41,00 грн (відповідно до законодавства України).

Організація харчування під час оздоровчого періоду

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!!!

Затверджено нові грошові норми харчування у закладах освіти

У закладах дошкільної освіти:

Рішенням виконкому Харківської міської ради від 24.12.2020 № 772 затверджено з 01.01.2021 грошові норми харчування учнів та вихованців закладів освіти міста, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Харкова:

Для вихованців віком від 1 до 3 років - 30,00 грн (із розрахунку: 12,00 грн - бюджетні кошти та 18,00 грн - батьківська плата).

Для вихованців віком від 3 до 6 (7) років - 35,00 грн (із розрахунку: 14,00 грн - бюджетні кошти та 21,00 грн - батьківська плата).

У санаторних та спеціальних групах для вихованців віком від 1 до 3 років - 31,00 грн, від 3 до 6 (7) років - 36,00 грн (відповідно до законодавства України).

Також у 2021 році звільнено від плати за харчування дітей учасників АТО (ООС), діти, які мають статус внутрішньопереміщенної особи у закладах дошкільної, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Харкова.

До уваги батьків!

Нормальна життєдіяльність організму можлива лише тоді, коли всі витрати пластичних матеріалів та енергії, наприклад, за добу, будуть компенсовані речовинами, що потрапляють з їжею за цей же період. Якщо ці умови не виконуються і їжа не достатньо компенсує витрати — організм починає жити за рахунок власних запасів, а також за рахунок речовин власних клітин та органів. Як відомо, джерелом пластичних матеріалів та енергії є основні поживні речовини їжі: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни та вода.

Серед багатьох систем харчування найбільш привабливою вважається система збалансованого харчування, згідно з якою кількість їжі, що споживається, повинна відповідати енергетичним витратам людини, тобто повинен досягатись якісний та енергетичний баланс.

Відомо, що енергетична цінність 1 г білків становить 4,1 ккал, вуглеводів— 4,1 ккал і жирів — 9,3 ккал (1 ккал = 4,187 кДж). Знаючи енергетичну цінність 100 г харчового продукту по складу білків, жирів та вуглеводів (для цього користуються спеціальними таблицями, див. додаток 3), а також фактичні витрати енергії людиною за добу розраховують (складають) раціон харчування із будь — якого набору продуктів.

 Але раціон, складений лише за енергетичними критеріями, не буде відповідати вимогам повноцінного і збалансованого харчування. Для організму важливо, щоб їжа містила усі необхідні поживні речовини в певному співвідношенні. Останнє у великій мірі залежить від віку людини та від виду її зовнішньої діяльності (важкості праці, наявності шкідливих чинників в оточуючому середовищі та ін.). А. Г. Хрипкова із співавт. (1990) рекомендує дошкільнятам (до 6 років) та школярам молодшого шкільного віку (6-10 років) дотримуватись співвідношення білків, жирів та вуглеводів у складі їжі на рівні 1:2:3 (то б то на кожен грам білків потрібно споживати 2 грами жирів і 3 грами вуглеводів). Для учнів середнього (11-13 років) і старшого шкільного (14-17 років) віку, так як і для дорослих людей, співвідношення основних компонентів їжі рекомендується на рівні 1:1:4. Саме за цих умов білки максимально затримуються в організмі і найкраще засвоюються інші компоненти їжі. Останнім часом деякі дослідники (І. М. Маруненко, 2004, та ін.) рекомендують дотримуватись співвідношення білків, жирів і вуглеводів у збалансованій їжі за добу в харчуванні як дорослих, так і дітей будь-якого віку на рівні 1:1:4. Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) вважають, що оптимальним є вживання їжі, калорійність якої на 12-15 % складають білки, 30-35 % — жири і 50-55 % — вуглеводи, тобто має місце співвідношення 1:2:3 (цитується за В. Г. Грибан, 2005).

Діти, які ведуть фізично активний спосіб життя, займаються спортом, або напружено працюють розумово потребують більшої кількості вуглеводів у складі їжі. Джерелом вуглеводів є в основному їжа рослинного походження: хліб, крупи, картопля, овочі та фрукти, солодощі, мед.

Для нормального росту, розвитку і активної життєдіяльності дітей дуже велике значення має забезпечення їх організму фізіологічно необхідною кількістю мікроелементів і мінеральних речовин (табл. 8), які в основному поступають в організм з їжею. Фізіологічними нормами потреб організму школярів молодшого та середнього шкільного віку (6-13 років) в мікроелементах слід вважати (в міліграмах за добу): кальцію (Саl) до 1200 мг; фосфору (Р ) до 1200 мг; магнію (Mq*) до 280 мг; заліза (Fei) до 15 мг. Крім того організм дітей потребує за добу 6-8 г кам'яної солі (NaCl). Калі яна сіль використовується в організмі для створення соляної кислоти (складової шлункового соку), а також абсолютно необхідна як джерело іонів Na і Cl для здійснення процесів збудження та нормальної роботи серця, м'язів, нервової діяльності. При нестачі в складі їжі солі у дітей можуть виникати запаморочення, втрата свідомості, порушуються процеси сечоутворення.

Кальцій і фосфор використовуються в організмі для росту кісткових тканин, а також ці мікроелементи входять до складу багатьох білків і клітин нервової тканини та клітин інших органів. Кальцій мас вирішальне значення для забезпечення згортання крові.

Постачальниками цих мікроелементів є молоко, яйця, мозок, м'ясо, горіхи, крупи, овес та ін.

Солі магнію необхідні організму для регуляції багатьох обмінних процесів. Цього мікроелементу багато у хлібі, квасолі, сиру, мигдалю та горіхах.

 Калій та його солі є найважливішим мікроелементом, який приймає участь (разом з іонами Na ) у формуванні потенціалів спокою та дії, які є основними в роботі нервових, м'язових і секреторних клітин. Мікроелемент калій в організмі людини виконує також функцію передачі імпульсів збудження вздовж нервів, приймає участь у роботі м'язів, та в регуляції обміну води. Цей мікроелемент в достатній кількості надходить в організм у складі овочів: картоплі, капусти, буряку, моркви тощо.

Залізо — необхідний компонент еритроцитів крові, так як входить до складу гемоглобіну, без якого не можливі процеси транспорту газів і зовнішнього дихання в цілому. При недостачі в їжі заліза, у дітей може розвинутись недокрів'я. На залізо багаті такі продукти, як яйця, картопля, м'ясо, капуста, горох, салат, яблука.

Мікроелемент сірка використовується в організмі людей для нейтралізації багатьох токсичних продуктів, які утворюються при обміні речовин. Сірка міститься у квасолі, гороху, бобах, м'ясі.

Дуже важливо забезпечувати дитячий організм, що росте, достатньою кількістю вітамінів. Слід пам'ятати, що надлишок вживання вітамінів приводить до гіпервітамінозу, а недостатня його кількість — до авітамінозу. Обидва ці явища негативно впливають на життєдіяльність та розвиток дітей і таким чином їх не слід допускати. Фізіологічні норми потреб організму школярів молодшого і середнього шкільного віку (7-13 років) в основних вітамінах (див. табл. 4) в міліграмах на добу, наступні: вітаміну В{ до 1,0; вітаміну В до 1,2; вітаміну РРпо 15-18; вітаміну В(ло 1,7; вітаміну С 60-70; вітаміну А (міліграм-еквівалентів — мге) 700-1000; вітамін Д (мге) до 2,5. При інтенсивних розумових або фізичних (заняття спортом) навантаженнях потреба організму дітей майже у всіх вітамінах зростає на 10-15 %. У дітей старшого шкільного віку та у дорослих людей потреба в вітамінах зростає на 40-50 % відносно потреб дітей 10-13 років.

Для організації раціонального харчування дітей первинне значення мас визначення калорійності їжі. Калорійність харчування повинна враховувати довжину тіла (зріст), масу тіла, вік, стать, характер діяльності, період року, клімат, температуру навколишнього середовища та ін. Основою для обгрунтування калорійності харчування дітей (людей) різного віку є загальні витрати (обмін) енергії (30 який враховує витрати основного обміну (00) та витрати на зовнішню діяльність (3d): ЗО = 00 + 3d. За даними А. А. Маркосяна (1974) загальний обмін енергії для людей різного віку в середньому становить (у кілокалоріях за 24 години доби на І кг маси тіла):

• вік 1-3 місяці .................................................................110-120 ккал

6-12 місяці ...................................................................... 98-100 ккал

• 2-6 років.............................................................................70-75 ккал